marx-in-ua · denys-potapov · Nov 17, 2023 · Oct 27, 2023 · Oct 30, 2023 · Oct 30, 2023
diff --git a/tex/book.i.tex b/tex/book.i.tex
@@ -37,9 +37,9 @@
   \input{i/part.2.tex}
   \input{i/part.3.tex}
   \input{i/part.4.5.tex}
+  \addtocontents{toc}{\protect\newpage}
   \input{i/part.6.tex}
   \input{i/part.7.tex}
-  \addtocontents{toc}{\protect\newpage}
   \input{franko/part.1.tex}
   \cleardoublepage
   \input{common/fonts.tex}

diff --git a/tex/franko/foreword.tex b/tex/franko/foreword.tex
@@ -1,4 +1,5 @@
 
+
 \nonumsectionF{%
 Доповненя до „Основ суспільної економії“\protect\footnotemarkZ{}%
 }{Доповненя до „Основ суспільної економії“}{.~}{Іван Франко}
@@ -33,4 +34,4 @@
 
 Але праця людська, се не є звичайний товар. Се товар живий, котрий має тоту властивість, що \emph{надає вартість} другим предметам, і надає єї більше, ніж кілько сам коштує. Торгова ціна праці, так як і ціна кождого товару, означена звичайними економічними правилами, с котрих найважнійше — кошт витвореня товару, т. є. в тім разі — кошт удержаня робітника і єго робучої сили. Таку ціну платит капіталіст робітникови за єго працю. Між тим робітник в тім часі, на котрий нанявся, витворює далеко більше, ніж кілько виносит єго плата. Він витворив \emph{надзвишку вартости} понад вартість своєї плати, — тота надзвишка, се зиск капіталіста, — вона побільшує єго капітал. Значит, уся капіталістична продукція полягає на твореню надзвишки, котра задармо дістаєсь капіталістови. Цілий розвиток економічний капіталістичної продукції полягає на тім, що капіталісти всіми силами старалися до крайної можности вбільшити тоту надвишку. Вбільшити єї мож було двома способами: або продовжуючи день робучий (надвишка абсолютна), або приневолюючи робітників в коротшім часі працювати з більшою натугою (релятівна надвишка). Оба ті способи витрібували капіталісти, і то перший з них (продовженє робучого дня) до такої крайности, що аж уряд, затрівожений робітницькими розрухами, мусів вдатися в те діло і ограничити стало довготу робучого дня. Від тоді капіталістична продукція і доси пре в другий бік, — стараєсь той означений правно день робучий як найдоскональше використати, раз~у~раз заводячи нові машини, котрі до крайности упрощуют і прискорюют продукцію, а до обслуги вимагают як найменшого числа рук.
 
-Се головні думки, виведені Марксом з безмірної маси фактів, нагромаджених в єго книжці. При кінци книжки розбирає він ще одно важне питанє: Яким способом почалася тота капіталістична продукція? Як і на якім ґрунті та при якій управі виріс той дивний порядок, оснований на щоденнім хитрім визиськуваню, на крайній бідности незлічимих мас народа, а крайнім богацтві немногих щасливців? Сесь важний розділ Марксової книжки — прекрасний культурно-історичний очерк — зрозумілий буде і окремо від цілої книжки і ми хочемо познакомити з ним нашу громаду, як для самої єго великої стійности наукової, так і для того, щоб заохотити всіх, хто тілько владає німецькою мовою, до читаня цілої Марксової книжки. Звичайно говорится про дуже трудний і незрозумілий спосіб писаня у Маркса. Се мож би сказати хіба про перший розділ єго книжки, — а о кілько такий суд справедливий що до прочих розділів, най посвідчит тота часть, котра отсе переведена.
+Се головні думки, виведені Марксом з безмірної маси фактів, нагромаджених в єго книжці. При кінци книжки розбирає він ще одно важне питанє: Яким способом почалася тота капіталістична продукція? Як і на якім ґрунті та при якій управі виріс той дивний порядок, оснований на щоденнім хитрім визиськуваню, на крайній бідности незлічимих мас народа, а крайнім богацтві немногих щасливців? Сесь важний розділ Марксової книжки — прекрасний культурно-історичний очерк — зрозумілий буде і окремо від цілої книжки і ми хочемо познакомити з ним нашу громаду, як для самої єго великої стійности наукової, так і для того, щоб заохотити всіх, хто тілько владає німецькою мовою, до читаня цілої Марксової книжки. Звичайно говорится про дуже трудний і незрозумілий спосіб писаня у Маркса. Се мож би сказати хіба про перший розділ єго книжки, — а о кілько такий суд справедливий що до прочих розділів, най посвідчит тота часть, котра отсе переведена.
diff --git a/tex/franko/part.1.tex b/tex/franko/part.1.tex
@@ -1,10 +1,7 @@
 \setcounter{footnote}{0}% Reset footnote counter
+
 \bookpages{Додаток}{Фрагмент «Капіталу» у~перекладі Івана~Франка}
-
-\cftaddnumtitleline{toc}{book}{Додаток}{Фрагмент «Капіталу»}{}
-\addtocontents{toc}{\protect\vspace{-2.4em}}
-\addcontentsline{toc}{book}%
-  {\protect\numberline{}{у~перекладі Івана~Франка}}%
+  \addtocontents{toc}{\protect\booktocentry{Додаток}{Фрагмент «Капіталу»\protect\par у~перекладі Івана~Франка}}
 
 \input{franko/foreword.tex}
 \input{franko/_0061_0062.tex}

diff --git a/tex/i/_0001.tex b/tex/i/_0001.tex
@@ -1,9 +1,11 @@
 
 \index{i}{0001}  %% посилання на сторінку оригінального видання
 \chapter{Товар і гроші}
-\section{Товар}
+
+\sectionextended{Товар}{%
 \subsection{Два фактори товару: споживна вартість і вартість
 (субстанція~вартости,~величина~вартости)}
+}
 
 Багатство суспільств, що в них панує капіталістичний спосіб
 продукції, з’являється як «величезне нагромадження товарів»\footnote{

diff --git a/tex/i/_0052_0053.tex b/tex/i/_0052_0053.tex
@@ -45,9 +45,9 @@
 загадка товарового фетишу, яка лише вражає нас своєю сліпучою
 формою.
 
-\section{Гроші або циркуляція товарів}
-
+\sectionextended{Гроші або циркуляція товарів}{%
 \subsection{Міра вартостей}
+}
 
 У цій праці я заради простоти припускаю скрізь, що грошовий
 товар це — золото.

diff --git a/tex/i/_0097_0098_0099_0100.tex b/tex/i/_0097_0098_0099_0100.tex
@@ -6,7 +6,6 @@
 разом із проґресом буржуазного суспільства, воно, навпаки,
 зростає разом з ним у формі резервного фонду засобів платежу.
 
-\manualpagebreak{}
 \subsubsection{Світові гроші}
 
 Виходячи поза межі внутрішньої сфери циркуляції, гроші

diff --git a/tex/i/_0101_0102.tex b/tex/i/_0101_0102.tex
@@ -1,8 +1,9 @@
 
 \index{i}{0101}  %% посилання на сторінку оригінального видання
 \chapter{Перетворення грошей на капітал}
-\section{Перетворення грошей на капітал}
+\sectionextended{Перетворення грошей на капітал}{%
 \subsection{Загальна формула капіталу}
+}
 
 Товарова циркуляція є вихідний пункт капіталу. Товарова
 продукція й розвинена товарова циркуляція, торговля, становлять

diff --git a/tex/i/_0129.tex b/tex/i/_0129.tex
@@ -2,11 +2,14 @@
 \index{i}{0129}  %% посилання на сторінку оригінального видання
 \chapter{Продукція абсолютної додаткової вартости}
 
-\section[Процес праці і процес зростання вартости]{Процес праці і процес зростання вартости\footnotemarkZ{}}
-\subsection{Процес праці}
+\sectionextended[%
+Процес праці і процес зростання вартости]{%
+Процес праці і процес зростання вартости\footnotemarkZ{}}{%
+\subsection{Процес праці}}
 
+\disablefootnotebreak{}
 Споживання\footnotetextZ{У французькому виданні цьому розділові дано заголовок: «Production de valeurs d’usage et production de la plus-value» — «Продукція
-споживних вартостей та продукція додаткової вартости», а § 1 цього розділу
+споживних вартостей та продукція додаткової вартости», а §1 цього розділу
 дано заголовок: «Production de valeurs d’usage» — «Продукція споживних
 вартостей». \emph{Ред.}}
 робочої сили — це сама праця. Покупець робочої
@@ -27,6 +30,7 @@ \subsection{Процес праці}
 розвитку суспільства» («Le Capital etc.», vol. I, ch. VII, p. 76). \emph{Ред.}
 }.
 
+\enablefootnotebreak{}
 Праця є насамперед процес між людиною й природою, процес,
 що в ньому людина своєю власною діяльністю упосереднює, реґулює
 й контролює обмін речовин між собою й природою. Речовині

diff --git a/tex/i/_0136.tex b/tex/i/_0136.tex
@@ -48,12 +48,11 @@
 }.
 
 \subsection[Процес зростання вартости]{Процес зростання вартости\footnotemarkZ{}}
-\footnotetextZ{
+
+Продукт\footnotetextZ{
 У французькому виданні заголовок цей подано так: «Production
 de la plus-value» — «Продукція додаткової вартости». \emph{Ред.}
-}
-
-\noindent{}Продукт — власність капіталіста — є якась споживна вартість:
+} — власність капіталіста — є якась споживна вартість:
 пряжа, чоботи й~\abbr{т. ін.} Але хоч чоботи, приміром, до деякої
 міри становлять основу суспільного проґресу, а наш капіталіст
 \parbreak{}  %% абзац продовжується на наступній сторінці
diff --git a/tex/i/_0158.tex b/tex/i/_0158.tex
@@ -34,8 +34,9 @@
 в якій увесь капітал розпадається на сталі та змінні складові частини, але вона не
 порушує самої ріжниці між сталим і змінним капіталом.
 
-\section{Норма додаткової вартости}
-\subsection{Ступінь експлуатації робочої сили}
+\sectionextended{Норма додаткової вартости}{%
+\subsection{Ступінь експлуатації робочої сили}}
+
 Додаткова вартість, яку авансований капітал $С$ створив у процесі продукції, або зростання авансованої
 капітальної вартости $С$ виступає перед нами насамперед як надлишок вартости
 продукту понад суму вартости елементів його продукції.
diff --git a/tex/i/_0174.tex b/tex/i/_0174.tex
@@ -21,7 +21,6 @@
 мандаринів економічної науки, у своїй полеміці проти
 закону про десятигодинний робочий день.
 
-\manualpagebreak{}
 \subsection{Додатковий продукт}
 
 Ту частину продукту (\sfrac{1}{10} від 20 фунтів пряжі, або 2 фунти пряжі, у

diff --git a/tex/i/_0175c.tex b/tex/i/_0175c.tex
@@ -5,8 +5,8 @@
 сили й додаткову вартість, становить абсолютну величину
 його робочого часу — робочий день (working day).
 
-\section{Робочий день}
-\subsection{Межі робочого дня}
+\sectionextended{Робочий день}{%
+\subsection{Межі робочого дня}}
 
 Ми виходили з тієї передумови, що робочу силу купується
 й продається за її вартістю. Вартість її, як і вартість кожного

diff --git a/tex/i/_0271.tex b/tex/i/_0271.tex
@@ -24,8 +24,8 @@
 продукції, хоч проста її форма сама з’являється як осібна
 форма поряд інших розвиненіших її форм.
 
-\section{Поділ праці та мануфактура}
-\subsection{Двояке походження мануфактури}
+\sectionextended{Поділ праці та мануфактура}{%
+\subsection{Двояке походження мануфактури}}
 
 Кооперація, що ґрунтується на поділі праці, утворює собі
 свою клясичну форму в мануфактурі. Як характеристична форма

diff --git a/tex/i/_0302.tex b/tex/i/_0302.tex
@@ -1,8 +1,6 @@
 
-\index{i}{0302}  %% посилання на сторінку оригінального видання
-
-\section{Машини та велика промисловість}
-\subsection{Розвиток машин}
+\sectionextended{Машини та велика промисловість}{%
+\subsection{Розвиток машин}}
 
 Джон Стюарт Мілл у своїх «Основах політичної економії»
 каже: «Навряд чи всі зроблені досі механічні винаходи полегшили

diff --git a/tex/i/_0335_0336_0337c.tex b/tex/i/_0335_0336_0337c.tex
@@ -143,14 +143,13 @@
 бракувало специфічно-християнського почуття.
 
 \subsubsection[Інтенсифікація праці]{Інтенсифікація праці \footnotemarkZ{}}
-\footnotetextZ{
+
+Безмірне\footnotetextZ{
 У французькому виданні Маркс додає до цього таку примітку;
 «Словом інтенсифікація праці ми позначаємо методи, що роблять працю
 напруженішою» («Par le mot intensification nous designons les procedés
 qui rend le travail plus intense»). \emph{Ред.}
-}
-
-\noindent{}Безмірне здовження робочого дня, що його продукують машини
+} здовження робочого дня, що його продукують машини
 в руках капіталу, приводить пізніше, як ми вже бачили, до
 реакції з боку суспільства, життю якого воно загрожувало в
 самому корені, а тим самим і до законодатно обмеженого нормального

diff --git a/tex/i/_0386.tex b/tex/i/_0386.tex
@@ -40,7 +40,6 @@
 продуктивна сила праці й технічна основа комбінованих процесів
 праці.
 
-\manualpagebreak{}
 \subsubsection{Сучасна мануфактура}
 
 А тепер я поясню на декількох прикладах подані вище тези.

diff --git a/tex/i/_0442_0443.tex b/tex/i/_0442_0443.tex
@@ -65,7 +65,6 @@
 та функціонування робочої сили. Ціна робочої сили і ступінь
 її експлуатації перестають бути спільномірними величинами.
 
-\manualpagebreak{}
 \subsection{Одночасні зміни тривання праці, продуктивної сили праці
 та~інтенсивности праці}
 

diff --git a/tex/i/_0489_0490_0491.tex b/tex/i/_0489_0490_0491.tex
@@ -147,11 +147,10 @@
 }.
 }.
 
-\section{Перетворення додаткової вартости на~капітал}
-
+\sectionextended{Перетворення додаткової вартости на~капітал}{%
 \subsection{Капіталістичний процес продукції в поширеному маштабі.
 Перетворення законів власности товарової продукції на~закони
-капіталістичного присвоєння}
+капіталістичного присвоєння}}
 
 Раніше нам треба було дослідити, як додаткова вартість виникає
 з капіталу, тепер треба дослідити, як із додаткової вартости

diff --git a/tex/i/_0522_0523_0524_0525.tex b/tex/i/_0522_0523_0524_0525.tex
@@ -103,12 +103,10 @@
 («Le Capital etc.», ch. XXIV, § 5, p. 267--268). \emph{Ред.}
 }.
 
-
-\index{i}{0523}  %% посилання на сторінку оригінального видання
-\section{Загальний закон капіталістичної акумуляції}
-
+\sectionextended{Загальний закон капіталістичної акумуляції}{%
 \subsection{Зростання попиту на робочу силу разом з акумуляцією
 при~незмінному складі капіталу}
+}
 
 У цьому розділі ми розглядаємо той вплив, що його справляє
 зростання капіталу на долю робітничої кляси. Найважливіший

diff --git a/tex/i/_0531.tex b/tex/i/_0531.tex
@@ -43,7 +43,6 @@
 це питання. Але відповідь його просто дитяча.
 }.
 
-\manualpagebreak{}
 \subsection{Відносне зменшення змінної частини капіталу
 з~проґресом~акумуляції і концентрації, що її супроводить}